Укр Eng
093 717-31-27
067-25-76-489
Фото/Відео  (усі записи)
Mafia Party: День народження Творче завдання: Голодомор. Згадуємо Military party
День народження з Мінімаус
РЕП(газета)  (усі записи)
Залежність дітей від гаджетів. Досвід тата та рекомендації спеціалістів

Питання, як саме потрібно виховувати дитину в час, коли навкруги нас захоплюють та беруть в полон нові технічні засоби, може здатися дуже важк...

(0) Перейти...
Дитина та книга: проблеми, рішення, поради

Пам’ятаю, нас з дитинства заставляли читати. «Читай, читай, читай», - говорили батьки, родичі та вчителі. І я читав. Читав м...

(0) Перейти...
ТОП-10 порад для батька після розлучення. Батько та син

Так сталося, що півроку тому я розлучився з дружиною. Які були причини розлучення? Якими можуть бути причини розлучення та його наслідки ? На ці за...

(0) Перейти...

20/05
2020

Дитина та книга: проблеми, рішення, поради

Пам’ятаю, нас з дитинства заставляли читати. «Читай, читай, читай», - говорили батьки, родичі та вчителі. І я читав. Читав майже все. Художню літературу, документалістику, казки та навіть енциклопедії. Читання – це добре, класно, спокійно.

Та невже читання таке корисне чи не корисне?

Читання корисне та необхідне, але без примусу та програм. Шкільні програми з читання - це анахронізм да непотріб, який несе лише певні психічні розлади та негатив. Читати потрібно те, що хочеш. Хочеш вірші? Читай. Оповідання? Будь ласка! Та коли вас заставляють під указку читати та вчити вірші усіляких «геніїв», то насправді ви отримаєте певний шок та роздратування. Книга – це джерело інформації, візуалізації, концентрації, уяви. Так, це добре, але на практиці це все зайві речі. Як часто в житті вам потрібні інформація, приміром, про переможні звитяги козаків під час «Визвольної війни 1648-1654 року»? А Теорема Піфагора? А яка хімічна властивість заліза? Дуже потрібна інформація в час, коли поряд з вами «Ок, Гугл» чи «Привіт, Siri». Я нікого не хочу переконувати в тому, що читати не потрібно. Читати потрібно. Але краще віддавати перевагу спеціалізованій літературі, щоб підвищити рівень знань. І не забувати про те, що в наш час важливість інформації полягає в оперативності та новизні. Якщо ви будете читати книги з маркетингу 10-річної давнини, то нічого доброго з цього не вийде. Світ не просто йде вперед, він летить шаленими темпами. Те ж саме можна сказати і про дітей, і про школу. Для початку дитина має познайомитися зі світом. Читайте їй казки. Добрі та цікаві. Розумні та героїчні. Розказуйте, що цей герой негативний, а той позитивний. Через книгу дитина навчиться сприймати світ та оточення. А далі відпустить: нехай дитина сама вибирає книги, формує читацькі інтереси.

Книги для дітей – гарна мова та сюжет

Ми жили в Миколаєві. Коли моєму сину було 7 років, я знайшов дуже цікаву серію книг «Банда Піратів». Це надзвичайна серія. Син спочатку читав лише по 5 сторінок, але з часом не міг зупинитися і після 20 сторінки. Книга справді зайшла. Я дуже радів. Але з часом почали зустрічатися справжні розчарування. Коли дуже цікава книга та справжній бестселер в українському перекладі втрачав абсолютно все… і навіть читабельність. В результате чого син на 10 сторінці закидав книгу дуже далеко. Шкода. Те ж саме можна сказати про шкільну програму. Вірші, від яких ламаєш язик, слова, від яких не зовсім добре, але вчитель говорить, що треба розвиватися і читати, адже це програма і її необхідно дотримуватися. Ось так і дотримуємося. Вчитель каже, а учень робить. Ніхто не замислюється над тим, як викликати інтерес до читання, які нестандартні прийоми заохочення використовувати. Я навіть більше скажу. Мій син до 1 класу ходив цілий рік до підготовчої школи. Вона була приватна. В ній він вчився читати, писати, була математика, логіка, література, а також театр, трудове навчання. Дуже вдячний вчителям за той період і за уміння, які отримав син. Та коли ми прийшли в перший клас, то все розсипалося, наче картковий будинок. Виявилося, що дошкільна підготовка не така вже і потрібна річ, вчителька так і сказала: «Ми в школі, щоб навчитися писати та читати!». Круто, але мій син ВЖЕ навчився писати і читати, і замість руху вперед він цілий рік чекав, як інші навчаються писати, читати, розуміти, думати. Час втрачено, рух змінено і після цього навіть доросла людина втрачає бажання працювати над собою, а що тоді говорити про дитину? Мені здається, що не останню роль в небажанні дітей вчитися відіграє методика викладання. Найгірший та найнепотрібніший предмет можна вчити та захоплюватися ним. І це залежить від вчителя. Так от, коли вчитель за 5 років нічого не дає учням і вашій дитині, то вчитель знищує навколо все. Токсичність вчителів в наш час зашкалює. Книги, знання, здобутки, читання все разом без конкретної методики та уміння призводить до руйнування і ваша дитина не хоче, не буде і їй це буде просто непотрібно. Який вихід? Боротися з системою невігластва та неадекватності. Змінювати те, що можна змінити і треба змінити. Читати треба, але з користю для себе і для оточення!

Олексій Пирогов

КОМЕНТАРІ:

Ірен Роздобудько, українська письменниця, поетеса та журналістка

Дитина мусить читати не з примусу, а тому, що це роблять її батьки. Тому перша умова: в родині мають читати, а крім того, обговорювати прочитане, заохочуючи до таких розмов і дітей. Треба ненав’язливо мотивувати дитину до читання і, звісно, мати вдома хоча б одну полицю з книжками. І купувати дитячі разом із дитиною. У нас в квартирі дуже багато книжкових полиць, тому онуки звикли, що це - частина нашого життя. Вони риються в книжках, гортають їх, привчаються тримати в руках і розглядати. А ми заохочуємо інтерес до читання, розповідаючи, про що ці книжки. І граємо в таку гру: старший онук читає перший рядок з книжки (він читає дуже повільно, йому 6 років), а всі дорослі зображують те, про що він прочитав. Така гра захоплює дітей і вони намагаються читати далі - по реченню, яке ми «ілюструємо» пантомімою. Це дуже дієвий метод. )))

Руслана Бєльчева, мама одинадцятирічного сина

Мій син не особливо хотів читати. Спочатку. Вдома в нас є книги, але самі не так часто читаємо. Мої вмовляння, читання в школі – не впливали на сина: читати він не хотів. Я дуже злилась, навіть думала, що то певно не його. Але потім ми потрапили на додатковий гурток з читання, де вчителька досить креативно підійшла до розвитку читацьких інтересів: подавала матеріал та досить незвично вчила аналізувати те, що діти читають. Наприклад, діти мають читацькі щоденники. Там вони записують не тільки зміст книги, але й описують країну, в якій створювалось те чи інше оповідання, казка, записують біографію письменника чи письменниці. Ми вже другий рік ходимо на цей гурток. Я бачу, як змінюється дитина. Мені приємно, що мій синочок полюбив книги. Вважаю, що одним із чинників для пробудження інтересу дитини до читання є гарний викладач. Від того, як подати книгу – залежить багато! До речі, приємним бонусом любові сина до книг стало підвищення оцінок в школі: зарубіжна література, українська література та українська мова.

(0)
   
Нравится
Коментарі: написати новий коментар

Немає коментарів



написати новий коментар


Увійти за допомогою: Facebook Вконтакте Одноклассники Google Twitter

або введіть пошту та пароль:

Ел. пошта:Зареєструватись
Пароль:Нагадати пароль