Укр Eng
093 717-31-27
067-25-76-489
Фото/Відео  (усі записи)
Mafia Party: День народження Творче завдання: Голодомор. Згадуємо Military party
День народження з Мінімаус
РЕП(газета)  (усі записи)
Говорити про секс потрібно з садочка

До 11-12 років у дитини повинна сформуватись домінанта – що секс це нормально. Читайте поради гінеколога.  ...

(0) Перейти...
Як пережити період контрольних?

Скоро травень. Для мене це час безкінечних самостійних і контрольних. Мені досить важко пережити цей період.Ось  мої поради  ...

(0) Перейти...
Ліга Чемпіонів: як зіграли команди і що очікувати далі

Плей-офф Ліги Чемпіонів та «успіхи» «Динамо» в Лізі Європи ...

(0) Перейти...

26/10
2015

Самооцінка: шлях до пізнання себе і дитини

Рівень самооцінки впливає на всі вчинки людини. Насамперед  це  виявляється у вигляді задоволення або незадоволення собою. Психологи розглядають самооцінку як психічну систему, яка функціонує на різних рівнях. Людина виступає для самої себе як особливий об’єкт пізнання. Пізнання себе включено в ще більш широкий процес пізнання і здійснюється в неперервному взаємовідношенні людини зі світом. 

 

Становлення самооцінки психологи пов’язують з проявом у дитини таких почуттів, як власна гідність, впевненість у собі, з розвитком потреби у знаннях. Найчастіше реальні можливості людини вище, ніж уявлення про них. Зазвичай це пов'язано з тим, що формування самооцінки відбувається, в основному, в дитинстві, коли можливості людини розвинені слабко. Саме в ранньому віці в сім'ї дитина вбирає все побачене і почуте в себе, як губка, і воно міцно закріплюється у її свідомості. Тому обираючи стиль виховання, важливо дотримуватися золотої середини, враховувати інтереси дитини, не нав’язувати свою думку, але й не потурати усім її забаганкам.

Народження самооцінки

Дитина бачить себе очима близьких дорослих, які виховують її. Якщо оцінки та очікування в сім'ї не відповідають віковим та індивідуальним особливостям дитини, її уявлення про себе спотворюються. Від умов виховання в сім'ї залежить адекватна і неадекватна поведінка дитини. Діти, у яких занижена самооцінка, звісно ж незадоволені собою. Це відбувається в сім'ї, де батьки постійно засуджують дитину, або ставлять перед нею завищені завдання. Дитина відчуває, що вона не відповідає вимогам батьків. Неадекватність також може проявлятися у дітей із завищеною самооцінкою. Це відбувається в сім'ї, де дитину часто хвалять, і за дрібниці і досягнення дарують подарунки (дитина звикає до матеріальної винагороди). Дитину карають дуже рідко, система вимог дуже м'яка. У сім'ях, де ростуть діти з високою, але не з завищеною самооцінкою, увага до особистості дитини, її інтересів, смаків, стосунків із друзями, поєднуються з достатньою вимогливістю. Тут не вдаються до принизливих покарань і охоче хвалять, коли дитина цього заслуговує. Діти з заниженою самооцінкою (не обов'язково дуже низькою) користуються більшою свободою, але ця свобода, по суті, – безконтрольність, слідство байдужості батькам до дітей і один до одного.

Буде цікаво і "Десять заповідей Януша Корчака для батьків"

Істинне почуття власної гідності, істинна самооцінка формуються не в постійному потоці компліментів та оплесків, вони розвиваються у процесі пізнання власних обмежень і рівня відповідальності, коли діти намагаються використати широкі можливості, щоб випробувати самих себе, й відчувають безпеку від того, що знають, що їх люблять, не дивлячись на зроблені помилки. Упевнені діти не чекають, що світ буде обертатись навколо них. Усі ми відчуваємо внутрішній комфорт від усвідомлення спільності та причетності до чогось.

Занижена самооцінка

Часто батьки дізнаються про те, що у дитини занижена самооцінка, від дитячого психолога при вступі до школи або в період перших років навчання. Насправді ж можна заздалегідь виявити і попередити проблему, досить поспостерігати за тим, як себе веде і що говорить ваша дитина. «Я не зумію», «У мене нічого не вийде», «Я не знаю» - саме такі фрази є першим дзвіночком невпевненості дитини в своїх силах. Також слід звернути увагу і на те, як малюк поводиться в колі однолітків - можуть бути як дуже сором'язливими і некомунікабельними, так і навпаки поводитися зухвало. Буває, що самі шибайголови і хулігани тільки намагаються здаватися такими, а внутрішньо відчувають занепокоєння і невпевненість. Причини появи низької самооцінки у дитини досить різні. Особливо схильні до низької самооцінки діти, які ростуть у неповних сім'ях або у яких є деякі фізичні вади. Наприклад, подібні почуття можуть відчувати дітки із заїканням, зайвою вагою, ті, що носять окуляри або не вимовляють якісь літери. На жаль, їх однолітки бувають дуже жорстокими і не мають почуття такту, от і вигадують образливі клички, що в підсумку може викликати і проблеми з самооцінкою у вашої дитини. Але бувають випадки, коли самі батьки винні в тому, що дитина втратила впевненість у собі. Іноді батьки, розсерджені тим, що у малюка щось не виходить, називають його нездарою, некмітливим. З кожним разом дитина все сильніше переконується у своїй нікчемності і замикається в собі. До таких же наслідків можуть привести і надмірні заборони батьків або коли вони своєю опікою заважають малюкові пізнавати світ. Коли причиною заниженої самооцінки у дитини є глузування однолітків, потрібно діяти більш тонко. З'ясуйте причину їх глузування і спробуйте його нівелювати. Наприклад, якщо у дитини зайва вага, то має сенс віддати її в спортивну секцію і скорегувати харчування. Спорт додасть впевненості в собі, а з часом і вага прийде в норму. Якщо дитина не вимовляє якісь букви, варто почати водити її на сеанси до логопеда - у більшості випадків такі дефекти досить легко усуваються. Якщо ж фізичний недолік вашої дитини неможливо виправити, то перетворіть його на перевагу чи акцентуйте увагу вашого малюка на перевагах, що перекривають недоліки.

Виявлення проблеми з самооцінкою

Виявити початок проблеми допоможуть нехитрі психологічні тести. Можете попросити дитину намалювати себе. Цей малюнок може багато про що розповісти: похмурі кольори, непоказний чоловічок - ознака того, що приводи для занепокоєння є. Щоб підтвердити свої підозри, попросіть дитину зробити малюнок, на якому зображені всі члени вашої родини і він сам. Малюк страждає низькою самооцінкою, якщо зобразив себе непропорційно маленьким. Дізнатися самооцінку вашої дитини легко за допомогою тесту «Драбинка». Намалюйте або виріжте з паперу драбинку з десятьма сходинками. Тепер покажіть її дитині та поясніть, що на нижньому щаблі стоять вередливі, мовчазні, невиховані хлопчики та дівчатка, на другому – більш спокійні та веселі, на третьому – ще ліпші, і так до дев’ятої. А ось на найвищій сходинці стоять найрозумніші, найдобріші, виховані діти, які вміють дружити. Важливо, аби малюк правильно зрозумів розташування дітей на сходинках, тому можна в нього про це перепитати. А тепер запитайте, на якій сходинці стояв би він сам. Нехай намалює себе на цьому щаблі. Ось ви і виконали завдання, залишається зробити висновки. Якщо дитина ставить себе на першу, 2-гу, 3-тю сходинки знизу, то в неї занижена самооцінка. Якщо на 4-ту, 5-ту, 6-ту, 7-му, то середня (адекватна). А якщо – на 8-му, 9-ту, 10-ту, то самооцінка завищена. Для дошкільнят трохи завищена самооцінка вважається нормою. Про надто завищену самооцінку можна говорити, якщо дитина постійно ставить себе на 10-ту сходинку.

Батьки і самооцінка дитини

І, шановні батьки, не забувайте про власну самооцінку, адже наші діти – наше віддзеркалення. Кожен з нас - унікальна особистість, з величезними можливостями, з величезним потенціалом. В міру того, як ваша самооцінка буде рости, ваші справжні здібності будуть розкриватися. Ви почнете більше ризикувати і не боятися відмови, не будете орієнтуватися на схвалення інших людей,будете робити те, що приносить вам радість і задоволення. Висока самооцінка принесе вам душевний спокій і ви дійсно по справжньому оціните самого себе. А досягнувши цього вам легко буде справитися із виправленням зниженої самооцінки у дитини. І не забувайте про такі нехитрі, але потрібні речі: частіше хваліть малюка, акцентуйте свою і його увагу на успіхи та чесноти і намагайтеся ігнорувати невдачі. Якщо ж з якоїсь причини на невдачі не вдається закрити очі, м'яко корегуйте дії дитини, при цьому підбадьорюючи словами: «У тебе все вийде, ти молодець!»

Також читайте "Помилки батьків, щодо першого кохання"

Якщо у дитини проблеми з навчанням, то разом робіть уроки. Коли ж завдання буде успішно виконано, похваліть дитину, акцентувавши її увагу на тому, що всі найважче зроблено самостійно і ви пишаєтеся.

Також зверніть увагу на "Чи уміємо ми готувати домашнє завдання?"

Ваші обійми, поцілунки і голублення допоможуть йому впевненіше почуватися у цьому світі. Не оберігайте дитину від щоденних справ, не намагайтеся вирішити за неї всі проблеми, але й не перевантажуйте її. Заохочуйте дитячу ініціативу. Показуйте своїм прикладом адекватність до успіхів і невдач. Не порівнюйте малюка з іншими дітьми. Порівнюйте його з самим собою (тим, яким він був учора чи буде завтра). Не бійтеся щиро любити свого малюка і показувати йому свою любов!

Ваше завдання - допомогти дитині розвиватися і рости, вчитися на власних помилках і робити правильні висновки. Не позбавляйте її можливості мислити самостійно, усвідомлювати, що були не праві, виправляти свої помилки і відчувати відповідальність за свої вчинки. Не вчіть дітей не помилятися. Навчайте їх виправлятися, загладжувати свою провину і нести відповідальність за свої дії. Тільки так вони можуть виховати в собі гідних людей. І їх самооцінка буде високою.

Анжела Левченко, мама двох хлопчиків

Анжела (0)
   
Нравится
Коментарі: написати новий коментар

Немає коментарів



написати новий коментар


Увійти за допомогою: Facebook Вконтакте Одноклассники Google Twitter

або введіть пошту та пароль:

Ел. пошта:Зареєструватись
Пароль:Нагадати пароль